У житті іноді трапляються ситуації, коли щасливе сімейне життя закінчується, подружжя подає на розлучення… Як правило, дитина після розлучення батьків залишається проживати із матір’ю. Батько обіцяє допомагати дитині, однак проходить час, а батько долею дитини не просте не цікавиться, а зникає із життя. Дитина підростає, свого біологічного батька взагалі не пам’ятає, жінка влаштовує своє життя з іншим чоловіком, який стає для її дитини батьком. І тоді постає питання про доцільність позбавлення батьківських прав біологічного батька дитини. Варто зауважити, що у моїй практиці траплялися непоодинокі випадки позбавлення матерів батьківських прав відносно дітей за позовною заявою батька.
Чинне законодавство України, зокрема Сімейний кодекс України, закріплює обов’язки батьків, незалежно від факту розірвання шлюбу та окремого проживання від дитини, щодо виховання та розвитку дитини.
Позбавлення батьківських прав у зв’язку із ухиленням від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини здійснюється виключно у судовому порядку.
Розгляд справ про позбавлення батьківських прав має ряд особливостей:
Справи про позбавлення батьківських прав розглядаються в суді за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача. У випадку поєднання вимог про позбавлення батьківських прав із вимогою про стягнення аліментів справа може бути розглянута на вибір – за місцем проживання позивача або за місцем проживання відповідача.
Позивачем у справах про позбавлення батьківських прав виступає специфічне коло суб’єктів, які визначені у статті 165 Сімейного кодексу України: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї, якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.
Позов про позбавлення батьківських прав подається в інтересах дитини. Так, позивачем, виступає один із батьків, який діє в інтересах малолітньої дитини.
Розгляд даної категорії справ обов’язково здійснюється за участі органів опіки та піклування (служба у справах дітей відповідної місцевої державної адміністрації).
Рішення суду про позбавлення батьківських прав повинно обов’язково прийматися з урахуванням висновку органів опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав. Однак, можливі ситуації, коли суд не враховує думку зазначеного органу, а вирішує справу на основі інших доказів.
З метою досягнення бажаного результату у суді необхідно належним чином підготуватися до розгляду справи. Важливо пам’ятати про те, що з урахуванням нової редакції Цивільного процесуального кодексу України (вступила в силу в грудні 2017 року) усі докази необхідно подавати одночасно із позовною заявою або, принаймні, обґрунтувати неможливість подачі доказів одночасно із позовом. ЦПК України передбачає обов’язок кожної сторони довести ті обставини, на котрі вона посилається. Попередньо до подачі позову до суду необхідно зібрати докази, які підтверджують ухилення одним із батьків від виконання своїх обов’язків. Такі докази можуть бути отримані, у тому числі, шляхом направлення адвокатського запиту. Необхідно довести обставини того, що відповідач не надає коштів на утримання дитини. Не зайвим буде надати документи, які свідчать про ухилення від сплати аліментів на дитину, якщо такі попередньо були присуджені. Крім письмових доказів, підтвердити факт ухилення від виконання своїх батьківських обов’язків можуть свідки. Для цього необхідно визначитися із переліком таких осіб та заявити про їх виклик.
Під час судового розгляду постає питання про заслуховування думки дитини з приводу ситуації, що склалася, при умові, що її вік та стан розвитку дозволяють це зробити. До суду дитина, як правило, не викликається, а її думка враховується через проведення визначених психологічних обстежень, про що складається висновок психолога.
Під час судового розгляду необхідно переконати суд, що позбавлення батьківських прав максимально відповідатиме інтересам дитини. Бажано, надати докази того, що той із батьків, з ким залишається дитини, буде спроможний забезпечити дитині належний рівень її розвитку.
До наслідків позбавлення батьківських прав належить втрата особистих немайнових прав щодо дитини; звільнення від обов’язків по вихованню дитини; неможливість бути законним представником дитини; неможливість в майбутньому бути усиновлювачем, опікуном чи піклувальником тощо.
Виконання рішення про позбавлення батьківських прав покладається на органи реєстрації актів цивільного стану, які вносять відповідні зміни до актового запису.
Позбавлення батьківських прав дозволяє іншому з батьків без отримання дозволу іншого з батьків перетинати митний кордон України – при цьому достатнім буде пред’явити рішення суду із відміткою про набрання законної сили при перетині кордону.
Позбавлення батьківських прав не носить абсолютного характеру. Так, особа, позбавлена батьківських прав, має право в судовому порядку просити про встановлення режиму побачень із дитиною. Більш того, можливе поновлення батьківських прав шляхом звернення до суду із відповідною заявою, однак ця процедура застосовується лише до досягнення дитиною повноліття.
Піклуйтесь про своїх дітей, захищайте їх права.
адвокат Мезенцова Наталія Володимирівна
тел. 050-443-48-29